Трансформація моделей взаємодії громадянського суспільства та державних інституцій у сучасній Україні в контексті розвитку публічної політики

Анотація

У роботі здійснено комплексний аналіз трансформації моделей взаємодії між громадянським суспільством та державними інституціями в сучасній Україні в контексті розвитку публічної політики. Розглянуто теоретичні підходи до розуміння громадянського суспільства як суб’єкта публічної політики та проаналізовано різні моделі взаємодії держави і суспільства, зокрема ієрархічну, консультативну, партнерську та синергетичну. Встановлено, що еволюція взаємодії в Україні відбувалася від домінування держави до мережевої партнерської моделі, особливо після 2014 року та в умовах воєнного часу. Доведено, що інституціоналізація механізмів діалогу, зокрема через громадські ради, інструменти участі та цифрові інструменти демократії, суттєво підвищила інклюзивність та ефективність процесів формування публічної політики. Особливу увагу приділено ролі громадянського суспільства як активного стейкхолдера, що впливає на формування порядку денного, реалізацію та моніторинг політики. У дослідженні застосовано системний, інституційний, структурно-функціональний, історико-нормативний та компаративний методи для оцінки взаємозв’язку між рівнем партнерської взаємодії та якістю публічної політики. Підтверджено гіпотезу про те, що вищий рівень імплементації партнерських моделей взаємодії сприяє підвищенню ефективності, прозорості та легітимності публічної політики, а також зростанню довіри громадян до державних інституцій. Компаративний аналіз етапів розвитку державності України засвідчив наявність прямої залежності між рівнем громадянської участі та результативністю політики. За результатами дослідження запропоновано напрями вдосконалення механізмів взаємодії, зокрема посилення інституційної бази, розширення інструментів участі, підвищення комунікаційної спроможності органів влади та підтримку адвокаційних ініціатив громадянського суспільства.